Обірвалася нитка життя майстрині Світлани Ігнатченко

24 червня 2020 року обірвалася нитка натхненного життя видатної майстрині Запорізького краю Світлани Іванівни Ігнатченко, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Її ім'я внесене до "Енциклопедії сучасної України", а дивовижні вишивані рушники прикрашають колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" в Києві, Запорізького обласного художнього музею, численні приватні збірки світу.

Світлана Ігнатченко народилася 6 березня 1939 року в м. Вільнянськ Запорізької області. Закінчила Запорізький машинобудівний інститут. 30 років працювала інженером-конструктором на ВО "Гамма". З 1969 по 1980 рр. була чемпіонкою Запорізької області з шахів серед жінок, п'ятикратною чемпіонкою України спортивного товариства "Зеніт". 1997 року Міжнародна федерація IGGF на конгресі в Аргентині присвоїла Світлані Ігнатченко звання міжнародного гросмейстера з шахів за участь у першості світу по переписці.

Українська традиційна вишивка захоплювала її з дитинства. На початку 1990-х майстриня ґрунтовно вивчала петриківський рушник у колекції Запорізького художнього музею, самовіддано відроджувала й неустанно популяризувала козацький рушник Запорізького краю. Свій перший оригінальний рушник із вдячністю подарувала нашому музею. Світлана Іванівна ініціювала вихід у світ видань "Козацький рушник. Альбом вишивок" (2003), "Український рушник. Традиції і сучасність. Альбом вишивок" (2014). З 1993 року активно представляла свої самобутні витвори на всеукраїнських та обласних виставках народного мистецтва, влаштувала три персональні виставки (1999, Запоріжжя, 2004, 2007, Київ). На всеукраїнських виставках-конкурсах на кращий вишитий рушник (1997, 2004) її рушники "Козацький" і "Світове дерево" були відзначені премією "За відродження традицій" і посіли чільне місце в Запорізькому художньому музеї. Світлана Іванівна Ігнатченко нагороджена Почесною відзнакою Академії мистецтв України (2004), удостоєна звання заслужений майстер народної творчості України (2008), є лауреатом Премії ім. Данила Щербаківського (2004) і доброю наставницею багатьох талановитих вишивальниць Запорізького краю. (Тамара Гончаренко).

Як і заповідала посестра Світлана, її було поховано за обрядом Рідної Віри. Урну з прахом було захоронено поряд з її чоловіком 1 липня 2020 р. Проводив обряд волхв РПК Світовит Пашник.