 |
| Худ. Петро Качалаба |
Ушануванням Велеса рідновіри замінюють Миколу Весняного (Квітчатого). Натомість зимового Миколу святкують 6 грудня, що є невідповідним в річному колі, адже проти травневого свята стоїть Михайло на 8 листопада. І хоч Михайло і Микола в календарі ушановуються під різними датами, ми вважаємо їхню властивість тотожною і пов'язаною з місячною сутністю і опікунством тварин [2, 53].
Світлана Творун пише, що на Весняного Миколи влаштовують заздравні обіди. В деяких селах печуть коржики у вигляді овечок, баранців або їх закручених ріжок, які називаються "миколайчиками", ними пригощають дітей, промовляючи або наспівуючи: "Чибрики, чибрики, миколайчики – пригощайтесь, любі дітки – подолянчики".
