Провели в останню путь воїна Юрія Балку на псевдо «Чур»

Юрій мав позивний «Чур». Він служив молодшим сержантом, командиром міномета у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. 15 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Андріївка на Донеччині його життя обірвалося, він віддав своє життя, захищаючи Україну. Йому було 36 років.

22 жовтня в селищі Широке відбулася церемонія прощання з воїном. Як заповідав Юрій, рідновірський обряд біля його рідного дому провів волхв Духовного центру «Рідна Віра» Світовит Пашник. Тіло віддали кремації.

15 листопада волхв Рідної Віри Яромир Січеславський провів обряд поховання праху воїна Юрія Анатолійовича Балки:

"Сьогодні мені випала відповідальність провести обряд його поховання. У такі хвилини особливо гостро відчуваєш, якою дорогою ціною наш народ виборює право жити на своїй землі. За кожним полеглим воїном стоїть ціле життя: родина, близькі, друзі, побратими, мрії та справи, які він уже не встигне здійснити. Ми не можемо забрати біль втрати від рідних. Але можемо бути поруч, підтримати їх і берегти пам’ять про Юрія та його шлях. Висловлюю щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам воїна. Світла пам’ять Юрію Балці, «Чуру». Слава Герою!"

На Харківщині прославили Сварога

7 листопада 2026 року на Капищі Сварога, створеному воїнами 96-го окремого батальйону підтримки 3-го армійського корпусу, відбувся обряд, присвячений Сварогу - Богу Творення, Ладу та священного Вогню.

Мав честь знову побувати серед наших захисників та провести славлення Сварога. Разом із воїнами ми звернулися до Рідного Бога з проханням про силу й витримку, захист і наснагу в боротьбі за Україну.

Особливе відчуття - повертатися до Капища, до відкриття й освячення якого долучився у вересні. Воно живе, збирає побратимів і наповнюється славленнями. Тут продовжується духовна традиція, яка єднає нас із Предками та нагадує, заради чого стоїмо й боремося.

Серед щоденних випробувань важливо мати час для спільної молитви, доброго слова та згадки про свій Рід. Такі зустрічі дають змогу відчути підтримку побратимів і зміцнити внутрішню опору.

Щиро дякую воїнам за запрошення, довіру та збереження рідної духовної традиції. За вашу стійкість і щоденний чин на захист нашої землі.

Нехай Сварог зміцнює ваш дух, руки й волю. Нехай священний Вогонь зігріває серця, а Небесне Коло-Оберіг береже на всіх дорогах. Нехай кожен повернеться до своїх рідних із Перемогою.

Слава Рідним Богам!

Слава нашим Предкам!

Слава українським воїнам!

Волхв РВ Яромир Січеславський

НІЧ ПРЕДКІВ. СВЯТО ДІДИ НА СВЯТИЛИЩІ АПІ

Тернопільська громада рідновірів "Велесія" провела священне свято Ночі Предків - Діди, час глибокої шани до свого Роду, пам’яті про тих, хто був до нас, і духовного єднання поколінь.

На святилищі Апі ми зібралися, щоб вшанувати Предків, звернутися до мудрості свого Роду та віддати належну шану силам, які здавна посідають особливе місце у нашій духовній традиції.

  До свята ми приготували священні дари:  Спекли хліб із злаків і калини як  символ життя, достатку, родової пам’яті та невмирущого зв’язку поколінь.  Приготували жертовну кашу як дар землі, врожаю та праці людських рук.

Медове молоко як пожертву символ добробуту, щедрості й життєдайної сили.

Під час священного обряду ми прославили Велеса та Мару, звершили належні обрядові дійства й пом’янули наших Предків. У тиші священного місця згадали тих, чиї імена й діяння живуть у нашій пам’яті, хто передав нам життя, звичаї, віру та духовну спадщину.

Ніч Предків - це час, коли минуле промовляє до сьогодення, а пам’ять про Рід стає мостом між поколіннями. Ми пам’ятаємо, шануємо й продовжуємо шлях, який проклали наші пращури.

Нехай Предки перебувають у світлій пам’яті, нехай Велес дарує мудрість і достаток, а Мара нагадує про вічний кругообіг життя, смерті та відродження.

Шануймо Предків! Бережімо традицію! Єднаймося в силі Роду!

Слава Предкам! Слава Роду! Слава Богам!

З повагою Жриця ЗореКвіта

Як Велесова ніч пов’язана з ушануванням предків і сучасним Геловіном

Нещодавно «33 канал» (м. Хмельницький) запросив жерця Рідно Віри Асура Ярового на інтерв’ю, щоб поговорити про Велесову ніч, її символіку та місце в традиції наших Предків: "Хотілося розповісти значно більше, адже ця тема глибока й багатогранна, але, на жаль, час прямого ефіру був обмежений. Та навіть за цей короткий час вдалося торкнутися важливих питань нашого світогляду, обрядової культури та спадщини, яку ми покликані не просто пам’ятати, а розуміти й передавати наступним поколінням."

Тернопіль прощається з Борисом Горою

З глибоким щемом у серці сповіщаємо, що пішов із життя наш близький друг, мандрівник, спелеолог, рідновір, побратим, людина-легенда — Борис Гора. Він відійшов на Луки Сварожі.

Земна подорож завершилася на фронті, героїчно захищаючи Рідну Землю, і тепер його світла душа відправилася у Вирій — туди, де спочивають Предки, де вічно світить Сонце, а душі праведних знаходять вічний спокій та оновлення.

Борис жив із відкритим серцем до світу, любив Рідну Землю, досліджував її стежки та тримався звичаю Пращурів. Він був людиною світла й великої душі. Невтомний мандрівник, який щиро любив життя, знав ціну справжньої дружби та побратимства, твердо йшов своїм шляхом і залишався вірним рідній вірі до останнього подиху. Кожна зустріч із ним була сповнена тепла, а його життєва мудрість надихала та об'єднувала багатьох навколо.

Його щирість, сила духу та вірність своїм переконанням назавжди залишаться в нашій пам'яті. Зараз він вирушив у свою найголовнішу, останню мандрівку — до Предків. Нам усім дуже бракуватиме його щирої посмішки, підтримки та розмов.

Спи спокійно, побратиме. Твоє багаття не згасло — воно продовжує горіти в наших серцях. 

Світла пам’ять тобі! Сварга Пречиста !

Вічна шана і вічна пам'ять. Славимо твій шлях.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким.

З повагою та шаною Тернопільська громада рідновірів "Велесія"

На війні загинув рідновір Юрій Балка (позивний "Чур")

Широківська селищна територіальна громада Криворізького району (https://www.facebook.com/shirokegromada) з глибоким сумом та невимовним болем сповіщає, що, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України, героїчно загинув відважний захисник України.

15 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Андріївка Донецької області обірвалося життя молодшого сержанта, командира міномета 2-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го батальйону спеціального призначення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» (в/ч 3057 НГУ) Балки Юрія Анатолійовича (позивний «Чур»), 13.02.1990 року народження.

Юрій Анатолійович віддав своє життя, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, за свободу та мирне майбутнє кожного з нас.

Церемонія прощання відбулася 22 жовтня 2026 року. Як заповідав воїн, рідновірський обряд біля рідного дому в селищі Широке провів волхв ДЦ "Рідна Віра" Світовит Пашник.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам та усім, хто знав Юрія.

Хай прийме Перун до свого небесного війська побратима Юрія! Вічна пам’ять і слава Герою!

Тривають роботи з упорядкування та облаштування Святилища Апі!

Крок за кроком робимо простір затишнішим, охайнішим і зручнішим для проведення обрядів та спільних зустрічей. Привезли каміння й цеглу, впорядкували жертовне вогнище, виготовили переносні лавочки, встановили стіл і облаштували накриття. На траві заплели декоративні коси, а також підготували майданчик для майбутньої альтанки.

Попереду ще багато роботи, але кожна добра справа наближає нас до мети — створення гармонійного простору, де шанують традиції, бережуть природу та єднаються однодумці.

Разом творимо, дбаємо й облагороджуємо священний простір!

Голова тернопільської громади Рідної Віри "Велесія"

Жриця Зореквіта

Історія оживає: Теребовля крізь століття!

 

26 вересня 2026 року вперше у княжому місті Теребовля в рамках Днів туризму відбувся яскравий фестиваль історичної реконструкції «Теребовль», який об’єднав понад 3 тисячі гостей!

Цього дня Теребовля перенеслася в минулі дохристиянські епохи, наповнившись духом давніх традицій, ремесел і середньовічного життя.

Особливого колориту заходу додали історичні образи учасників. Своєю самобутністю вражала жриця Білих Хорватів (клуб-музей «Предковіччя») зі своєю крамницею «NаваҐард», де були представлені оберегові прикраси. Також гостей фестивалю зустрічали колоритні купці та купчині, ремісничі майстрині, заможне панство й інші персонажі минулих епох.

Дні трипільської культури в Україні відзначили на фестивалі у етнопарку під Тернополем

Жриця Рідної Віри, голова тернопільської громади "Велесія" Зореквіта Біленька взяла участь у фестивалі

На Харківщині відкрито Капище Сварога

22 вересня 2026 року на Харківщині відбулася важлива й знакова подія для Рідної Віри, а саме відкриття та освячення Капища Сварога.

Капище було створене воїнами 96-го окремого батальйону підтримки 3-го армійського корпусу, людьми, які сьогодні не лише боронять нашу землю, а й бережуть духовний зв’язок із Рідними Богами, Предками та нашою прадавньою традицією.

Для мене, велика честь бути запрошеним на це дійство та від імені Духовного Центру «Рідна Віра» долучитися до відкриття Капища, провести славлення Рідних Богів і разом із воїнами звернутися до Сварога -Небесного Коваля, Бога Творення, Ладу та священного Вогню.