Останнім часом, особливо під час революції і війни все більше розкручується тема розташування кольорів Державного Прапора України. Це звичайно вносить напруження в суспільство і часто сприймається, як навмисна диверсія наших ворогів. Що може бути далеко не безпідставним, адже під час війни будь-яке роз'єднання думки народу принесе користь ворожим силам, тому їхні агенти будуть підтримувати цю ідею і підштовхувати "гарячі голови" на відповідні дії. Дехто вже забув, що йде війна і єдність народу потрібна як ніколи.
Так замість того, щоб думати як захистити свою Державу, підсовуються ідея законопроекту про перевернутий Прапор для затвердження Верховною Радою. Соцмережа наповнилася численними групами на задану тему. От і нещодавно отримав запрошення на День Державного Прапора України з уже перевернутими кольорами.
Ця тема не нова, я пам'ятаю ці суперечки ще під час відтворення державності на початку 90-х. Вона була і раніше, про це писалося в різних історичних дослідженнях. Так сталося, що ідея синьо-жовтого Прапора з поясненням "золоте пшеничне поле під синім небом" перемогла і увійшла в свідомість українців. Це й поклало основне пояснення синьо-жовтого Прапора на державному рівні.
І ось прийшла нова хвиля. Людині хочеться обновитися і думають, що проблеми держави в неправильних символах. Тому синьо-жовтому прапору знову почали ліпити негативні ознаки: Вода заливає Сонце, це символ занепаду, держава не може піднятися і т.п. Дійшло до того, що не маючи аргументів і знання рідного світогляду спираються на китайський Фен-шуй. Також казали, що згідно геральдики гарячі кольори мають бути угорі, а холодні – унизу, але якщо подивитеся на прапори країн, то такого правила не побачите.
З цими негативними думками згадалося, що аналогічно висловлювалися і про Тризуб: це ангел, що падає, його носять Боги нижнього світу – руйнівники. Відразу наводить на думку, що Прапор і Герб мають спільну "негативну" ознаку, про це поговоримо далі.
В рідновірському середовищі ця тема мала особливий статус. Під час заходів, як правило, рідновірами піднімався жовто-синій прапор. Оточуючі звертали увагу, що прапор невірно одягнений на древко, але була чітка відповідь, що це зроблено згідно світогляду. В противному випадку просто казали, що то прапор рідновірів, а не державний і тому відчепіться. Такий же жовто-синій прапор з восьмикутною червоною Зорею посередині використовує Руське Православне Коло.
Основне пояснення символіки було наступне: Сонце (жовтий колір) днює в кроні Світового Дерева, а Вода тече у його коріння. Відповідно до цього жовтий колір Сонця має бути вгорі прапору, а синя Вода – внизу. Наче все логічно і правильно. Тому така ідея була популярна серед рідновірів. Я також її підтримував до того часу, поки не заглибився в таємниці світогляду і зрозумів, що обидва варіанти прапору мають право на життя, тільки кожен має займати свої місце.
Всі ці негативні сторони існуючого Державного Прапора України частково є вірними, але прийшли до нашої свідомості через різкий релігійний дуалізм, який страждає однобокістю. Адже Бог сотворив наше життя подвійним: Білобог і Чорнобог між собою б'ються, від того день (літо) змінюється на ніч (зиму). Кожен з Богів займає своє місце і виконує покладені на нього зобов'язання. Тому на той чи інший символ треба дивитися об'єктивно і визначити його Боже призначення.
З поясненням жовто-синього прапора ми вже розібралися: Сонце – вгорі, Вода – внизу. Але коли Сонце увечері сідає у світові Води, то кольори замінюються місцями, Дерево Всесвіту перевертається. Тому спускаючись в потойбіччя Сонце (чоловіче начало) якби потрапляє в свою хату і поєднується із Водою (жінкою), яка удержує свого чоловіка. Могила, хата, храм та їхній двір, селище, держава ототожнюються із жіночим лоном. Воно огороджене (оцерчене) і має захист. Це місце спокою, сну, споглядання, стабільності, миру. І мирне Сонце також ушановувалося нашими предками, серед Богів чи легендарних героїв можна назвати: Миробога, Радогоста, Володимира, Мамая та інші осіннє-зимові міфологічні персонажі.
Основний поділ календарних свят іде за лінією сонцестоянь від зимового до літнього. Влітку свято називається Купало. Коли Сонце пройшовши небесний купол, починає свій спад і дні коротшають. Люди збираються надвечір'я, щоб спостерігати як Сонце купається у Водах, тобто відбувається поєднання чоловічого і жіночого начал.
Під час свята однією з основних дій є скочування вогняного колеса у воду. Зауважимо, що таке поєднання Вогню і Води (тобто вода гасить вогонь) ніхто не вважає за негативну ознаку, а навпаки вбачають у ній Божественний шлюб. Більше того, практично під час будь-якого обряду вода освячується свічкою чи палицею з вогню, який є зародком Сонця.
В часи літнього сонцестояння люди і спостерігають картину золотоколосих полів під синім небом, як символ достатку і плодючості рідної Землі. В цьому криється ідея сучасного розуміння Прапора.
Коли Сонце зранку виходить із хати-лона у похід (на війну, працю), то кольори знову змінюють позицію, а це вже рух, ярість, творчість. У цій відповідності рідновірам, можливо, краще мати цей прапор, адже ще довго прийдеться виборювати своє місце в Державі. Так і символом визвольної боротьби є червоно-чорний прапор. Тут ототожнюються кольори: жовтий-червоний (сонце може бути червоним), синій-чорний (море може бути чорним). Тобто наш бойовий червоно-чорний прапор і є тим символом, коли Сонце опиняється над Водою і виступає у похід.
Треба сказати, що Тризуб-Триглав символізує Сокола (якір), що падає донизу, тобто синьо-жовтий прапор і Тризуб мають відповідність і символ державності. Якщо ми хочемо змінити прапор, то треба змінювати і позицію Тризуба. Таким прикладом для початку руху, коли Сокіл злітає угору, є образ вікна з рушниками, вітрил на щоглі чи хоругви, кінці яких спрямовані донизу.
Моя порада наступна: державні символи є правильними. Треба залишити такими, які вони є. До вивчення питання підходити більш зважено і заглиблено опановувати рідний світогляд, на основі якого дати ширше пояснення державної символіки.
Світовит Пашник
Більш детальніше із значенням символів можна ознайомитися на сайті Рідна Віра:
Немає коментарів:
Дописати коментар