вівторок, 3 січня 2023 р.

"Не страшні іржаві автомати": Катерина "Пташка" Поліщук читає написаний у полоні вірш

Вірш-молитва написаний мною в тюремних стінах після почутого вперше там пекла. Я вивчила його та молилась ним щоранку і щоночі, всі чотири місяці, зі сльозами і скаженим стукотом запаленого серця. Це вірш мого життя, бо багато написати не могла і кожне слово - я. Цей вірш пульсує в моїх жилах. Він вібрує в моїх скронях і тече з моїх очей. Він йде в бій зі мною.

Немає коментарів:

Дописати коментар