За легендами, ідол Перуна, скинутий князем Володимиром з Київських гір, подолав Дніпрові пороги і навіки причаївся біля Хортиці.
Обряд вшанування Перуна, за давнім звичаєм, проти ночі 20 липня здійснять запорізькі рідновірівці, повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя з посиланням на організаторів. Традиційно вшановуватимуть Громовержця на Брагарні – одному з найвищих пагорбів острова Хортиці, біля прадавнього святилища. Це неподалік від тої частини Дніпра з піщаною косою, яку називають Перунья рень.
За гіпотезою, яку свого часу висунув нині покійний запорізький краєзнавець Володимир Шовкун, Перун, якого князь Володимир скинув з Київських гір, подолав Дніпрові пороги і навіки причаївся біля Хортиці. Це місце, як стверджував Володимир Шовкун, саме і є Перунья рень.
Краєзнавець Володимир Шовкун
Мовознавці тлумачать слово “рень” як “затока” від романського кореня. Утім, це не так. Слов’янською мовою слово “рень” означає “пристань”. Звідси, приміром, назва міста на Дунаї – Рені. Друге значення слова “рень” – піщана коса поперек течії річки. Таке тлумачення й наштовхнуло Володимира Шовкуна висунути свою власну гіпотезу, мовляв, Перунья рень – це “мілина” Перена, бо, як казав він: “Перун тут пірнув і не випірнув”.
Між островом Хортиця і скелями Три Стовпи колись була піщана коса
А на запитання, чи зберігся ідол Перуна під водами Дніпра за ці кілька століть, Володимир Шовкун зазвичай казав: “Зважаючи, що він з дубу та був оздоблений золотом-сріблом, певно, так, зберігся”. За народними переказами, Перун десь застряг у підводній піщаній косі, причаївся і прийде час – випірне.
У свою чергу, ця гіпотеза вельмишановного запорізького краєзнавця додає особливого значення обрядові вшанування Перуна, яке в Запоріжжі з року в рік здійснюють рідновірівці.
Відтворюючи стародавній звичай дівчата сплетуть біля вогнища дубові вінки та покладуть їх на голови чоловікам для міцності та здоров'я, щоб Перун, бог воїнства, дав їм сил на захист Батьківщини від ворожої навали.
Немає коментарів:
Дописати коментар