Кілька днів тому минув рік, як не стало на землі величного воїна світла, справжнього патріота, чесного, чудового чоловіка та батька, майстра своєї справи, вірного і надійного друга. Це Ярослав Бабич. Час не вгамовує біль, а ще більше роз'ятрює рани душі. Ярослава цинічно вбили, розслідування не ведеться! Найкращих людей безкарно вбивають! Та ми не будемо мовчати! Разом з дружиною Ярослава Ларисою багато друзів робить все можливе, щоб справедливість і правда перемогли! А світла пам'ять про рідного нашого Яріка не згасне у віках!
Світлій пам'яті Ярослава Бабича
*
У вічний вирій відлітає птах,
Крилом торкає простори космічні,
Душа бринить у зоряних вітрах –
Безмежна, юна, вільна і велична!
О, скільки честі, мужності, снаги!
Був на землі ти правди вірним сином,
А дитинчатам – татком дорогим,
Веселим, добрим, дуже-дуже сильним!
Ти славив сонце кожну мить життя
Безмежжям серця – до глибин, до краю…
У душах рідних світла твого стяг
Вогнем натхнення й радості палає.
Сварожі Луки обіймають даль,
Співає Перуниця горду Славу!
За волю молоде життя віддав
І будеш вічно жити, Ярославе!
*
Немає більше друга на землі…
Болить душа, кричить підбитим птахом,
І спогади приносить на крилі,
З вітрами тужить, лине чорним шляхом.
Як гірко знати, що Бучанський ліс
Більше не почує сміх твій променистий,
І в шепотінні весняних беріз
Ти не розсипеш теплих слів намисто…
Невже, наш рідний, голосом дзвінким
Не скажеш більш: - Пішли в Карпати, друзі!
І у саду, де розцвіли бузки
Не обіймеш коханої Ларусі?
І тільки сни, мов зоряні мости…
Ти в них живий, натхненний і відвертий!
Летять до нас із вічності листи,
Для Сина Правди не існує смерті!
Олеся Сінчук
Ярослав Бабич
НАЦІЯ ЖИВЕ У ТИХ МЕЖАХ, ЯКІ ВОНА В ЗМОЗІ ЗАХИЩАТИ
Немає коментарів:
Дописати коментар