Фестиваль "Купало" в Гнаровському відбувся!

Це сталося завдяки організаторам: 

- Гнаровська сільська рада (Вільнянський р-н, Запорізької обл.), Руське православне Коло, ГО "Одна родина"; 

- виконавцям: Волхву РПК Світовиту Пашнику, берегині Ясні Яковенко і жриці Ярині Яніній, народному фольклорному самодіяльному колективу "Вечорниці" під керуванням Алєйнікова В.Д., гурту з бойових мистецтв "Fury spirits" учасникам самодіяльності Гнаровського СБК, а також всім, хто брав активну участь в обрядовому дійстві;

Купальська ніч на Хортиці

День літнього сонцевороту – це прощання с пануванням весняного Бога Сонця Ярила і водночас зустріч з літнім проявом сонячного божества Купала. Прийшов час найдовших днів, коли сонце знаходиться в найвищій точці небесного купола і проявляє всю повноту своєї Слави, свого Сяйва та Сили, тому ім’я йому Купало.

Язичницька, поганська чи народна віра?

В суспільстві поширюють думку, що стародавня віра нашого народу називається язичництвом. І це означення начебто вже прийнято суспільством, бо так рідновірів називає христосівська церква, звісно, щоб принизити своїх опонентів. А через використання цього терміну церквою назва перейшла в науковий обіг разом із словом "поганство". З'явилася думка, що й поганство дуже нам рідне, якось на одному із білоруських сайтів побачили: "Вітаємо вас браття поганці!". Де в нашій стародавній рідновірській літературі написано, що наш народ називав свою віру "язичництвом" чи "поганством"? Ніде таке не написано, то за якою логікою ви берете від церкви назву "язичники" чи "поганці" для означення рідновір'я?

Про свято Купала

 Телеканал "Запоріжжя". Ранок Запоріжжя 21.06. Світовит Пашник про свято Купала

Купало - свято літнього сонцестояння

Волхв РПК Світовит Пашник запрошує на Купало, що відбудеться на острові Хортиця 23 червня 2018 р.
(Подробиці у розділі Оголошення)

Скеля Ушвива на Хортиці

На східному березі острова Хортиця виступає у Дніпро масивна скеля Ушвива або Ушва. На ній зараз стоїть міст Преображенського. А поруч, трохи північніше, є невеличка балка з такою ж назвою.

Краєзнавці нічого кращого не придумали і пояснили походження назви від того, що козаки на прибережних каміннях "воші ганяли", тобто прали білизну.

Дуби - священні дерева

Волхв РПК Світовит Пашник про священні дуби Запорозького краю.