вівторок, 21 червня 2016 р.

Сакральність Кам'яних Могил

За ініціативою доктора філософських наук Юрія Завгороднього, натхненника постійних семінарів "Сакральна географія: Запоріжжя, Україна, Світ" проведено  виїзне засідання на "Кам'яні Могили", що розташовані на кордоні Запорізької і Донецької областей. Семінар "Сакральні особливості урочища "Кам'яні Могили" присвяченого 55-річчю Українського степового природного заповідника НАН України (УСПЗ) відбувся 18-19 червня 2016 року. Учасники мали можливість полюбуватися степовими гранітними горами і розгледіти серед кам'яних брил різноманітні образи, що створила природа.
Віктор Сіренко завідувач відділення УСПЗ "Кам'яні Могили" провів чудову екскурсію і розповів про гірський масив, кам'яні баби, колекція яких є в Заповіднику, а також про рослинний і тваринний світ степу.
Відкрив семінар директор УСПЗ Сергій Яровий, привітавши учасників з річницею Заповідника. Доповідь Юрія Завгороднього була присвячена витокам, підходам і термінології сакральної географії, що якраз і пояснила основні завдання, що піднімаються на цих семінарах. Логічним продовженням була натхнення розповідь верховного волхва Світовита Пашника щодо сакральної географії з позиції Руського Православного Кола, де окреслені основні позиції світогляду і приведені для прикладу святині України, що відвідуються рідновірами.
Переважно доповідачі зосереджувалися на ушануванні і опису священних місць Запорозького краю та безпосередньо Кам'яних Могил, про методи дослідження об'єктів, ділилися власними відчуттями перебування на місцях сили і розповідали про явища, що спостерігали в цих районах. А працівник НЗ "Хортиця" Олег Власов привів приклади поширення інформації про святині в мережі Інтернет, розповів про перевидання книги Дмитра Яворницького "Дніпрові пороги".
На круглому столі підвели підсумки семінару і вирішили надалі проводити подібні заходи в Заповіднику і видати збірник доповідей. Також завідувачем відділення УСПЗ "Кам'яні Могили" Віктором Сіренком була озвучена пропозиція про започаткування "Дня степу" в Україні. Священні гори надали учасникам натхнення до подальших пошуків в сакральній справі.

Довідка.
Заповідник "Кам'яні Могили" - відділення Українського державного степового природного заповідника Національної академії наук України. Заснований 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення, зараз посів чільне місце як історична і природна пам'ятка України.
Район урочища «Кам'яні Могили» має велику геологічну, біологічну, історико-археологічну і художньо-емоційну цінність. На його теренах створено багато витворів образотворчого і літературного мистецтв, художніх фоторобіт, відеофільмів, ведеться постійна наукова і просвітницька робота.
Заповідник відрізняється великим розмаїттям біологічних видів, що мешкають тут. 18 видів рослин, що занесені до Червоної книги України, безперешкодно розвиваються на його території. Велику наукову цінність являє незайманий степ. Окремо вивчаються ґрунти, що утворювалися степовою рослинністю багато тисячоліть.
Кам'яні могили також є цінним з історико-археологічної точки зору. На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру заповідник оперезаний поховальними курганами цих стародавніх культур та цивілізацій. Цікаво, що безпосередньо на території гранітних виходів Кам'яних могил не було знайдено жодного поховання.
Заповідник розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей, неподалік від села Назарівка Нікольського району. Загальна площа заповідника становить близько 400 га (з них майже 300 га входить до складу Донецької області й 100 га - Запорізької), велика частина якої, біля 200 га, припадає на виходи граніту. Інша частина вкрита різнотравно-типчаково-ковиловим та кам'янистим степом.
Географічно заповідник розташовано на Приазовській височині, у верхів'ях ріки Каратиш, притоки ріки Берда. Знаходиться на виходах порід Азово-Подільського кристалічного масиву, що є частиною Українського кристалічного щита. Кам'яні могили являють собою потужні скельні виходи, що височіють на 50-70 метрів над навколишнім степом. Загалом, з загальної площі заповідника близько 200 гектарів приходиться на виходи гранітів. За площею і висотою - це найбільша інтрузія в Донбасi й Приазов'ï. Граніти, з яких складені гряди, унікальні за хімічним складом та фізичною структурою та не мають аналогів у світі. Їх вік близько 2 мільярдів років.
Пасмо гір представлене Західною і Східною грядами з абсолютною висотою окремих вершин до 100 метрів (колись їх висота сягала 3-5 км). Кожна з гряд має вид ланцюжка, що простягнулися з південного сходу на північний захід уздовж правого берегу Каратишу. Ланками кожної гряд є гранітні окремості, різні по висоті і розмірам. Поверхні їх найчастіше відпрасовані, округлі, зустрічаються обриви, скелі з різкими обрисами і найрізноманітнішими формами вивітрювання.
Східна гряда більше Західної, схили її круті, багато глибоких знижень, ущелин, хаотичних накопичень брил. У Західної гряди обриси спокійніші. Абсолютна висота однієї з її вершин - 318 метрів. Це найвища точка заповідника і навколишніх територій. Всього можна виділити п'ять окремих найбільших вершин.
У міжгрядній частини заповідника граніти залягають досить глибоко. По центру улоговини проходить сухе русло річки Каратюк. На півночі і півдні цю місцевість прорізують глибокі яри, що впадають у річку Каратиш.
Гранітні виходи знаходяться під впливом вивітрювальних, ерозійних процесів. То ж кожна брила виглядає неповторною і дивовижною. Протягом століть сонце, вітер і вода додали їм найрізноманітніші обриси, у м'яких вечірніх сутінках ці кам'яні химери особливо вражають. Можливо, саме тому кожна з п'яти вершин Кам'яних Могил має свою назву і навіть властивості, власне як і багато скель та звисаючих брил.
Велика розчленованість місцевості обумовила неоднорідність ґрунтового і рослинного покриву, а різний ступінь зволоження створює умови для існування скельної, степової, лучної рослинності тощо.
На рівнинних ділянках заповідника розташовані справжні різнотравно-типчаково-ковилові степи, у підніжжя гранітних гряд розвиваються кам'янисті степи, на гранітах поширена скельна рослинність, у долині ріки Каратиш - лучно-болотна, а місцями і деревинно-чагарникова.
У складі різних рослинних асоціацій заповідника нараховується 464 види рослин. Серед них виділяються деревій голий і волошка несправжньоблідолускова - вузькоареальні реліктові ендеміки, які крім території заповідника більш ніде не зустрічаються. Скелі вкриті 8 видами мохів та папоротей, серед яких є представники північної флори вудсія альпійська й багатоніжка звичайна. Найближчий з сусідніх осередків вудсії альпійської розташований за 1000 км від території заповідника. На невеликих луках можна зустріти косарики тонкі та орхідеї. Загалом зелений світ заповідника своєрідний, в ньому безліч рідких і не характерних для півдня України рослин.
Різноманітний і цікавий тваринний світ заповідника. Тут живуть лисиці, зайці, їжаки, сліпаки тощо, багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова гадюка, водяний і звичайний вужі. Чутки про велику кількість отруйних гадюк не відповідають істині. Робітники заповідника зрідка бачать цих змій під час розмноження, коли утворюються клубки. А в інші пори року гадюки харчуються поза межами охоронної території. Зазвичай, вони не агресивні, і якщо їх не лякати і не наступати, то вони не вкусять. Однак під час прогулянок все ж таки краще уважно дивитися під ноги.
У заповіднику мешкає близько 3000 видів комах. Також багата орнітофауна Кам'яних Могил. Найпоширеніші види птахів - жайворонки, лучні трав'янки, кам'янки, сірі куріпки та фазани.


Немає коментарів:

Дописати коментар