Фестиваль "Купало" в Гнаровському відбувся!

Це сталося завдяки організаторам: 

- Гнаровська сільська рада (Вільнянський р-н, Запорізької обл.), Руське православне Коло, ГО "Одна родина"; 

- виконавцям: Волхву РПК Світовиту Пашнику, берегині Ясні Яковенко і жриці Ярині Яніній, народному фольклорному самодіяльному колективу "Вечорниці" під керуванням Алєйнікова В.Д., гурту з бойових мистецтв "Fury spirits" учасникам самодіяльності Гнаровського СБК, а також всім, хто брав активну участь в обрядовому дійстві;

Купальська ніч на Хортиці

День літнього сонцевороту – це прощання с пануванням весняного Бога Сонця Ярила і водночас зустріч з літнім проявом сонячного божества Купала. Прийшов час найдовших днів, коли сонце знаходиться в найвищій точці небесного купола і проявляє всю повноту своєї Слави, свого Сяйва та Сили, тому ім’я йому Купало.

Язичницька, поганська чи народна віра?

В суспільстві поширюють думку, що стародавня віра нашого народу називається язичництвом. І це означення начебто вже прийнято суспільством, бо так рідновірів називає христосівська церква, звісно, щоб принизити своїх опонентів. А через використання цього терміну церквою назва перейшла в науковий обіг разом із словом "поганство". З'явилася думка, що й поганство дуже нам рідне, якось на одному із білоруських сайтів побачили: "Вітаємо вас браття поганці!". Де в нашій стародавній рідновірській літературі написано, що наш народ називав свою віру "язичництвом" чи "поганством"? Ніде таке не написано, то за якою логікою ви берете від церкви назву "язичники" чи "поганці" для означення рідновір'я?

Про свято Купала

 Телеканал "Запоріжжя". Ранок Запоріжжя 21.06. Світовит Пашник про свято Купала

Купало - свято літнього сонцестояння

Волхв РПК Світовит Пашник запрошує на Купало, що відбудеться на острові Хортиця 23 червня 2018 р.
(Подробиці у розділі Оголошення)

Скеля Ушвива на Хортиці

На східному березі острова Хортиця виступає у Дніпро масивна скеля Ушвива або Ушва. На ній зараз стоїть міст Преображенського. А поруч, трохи північніше, є невеличка балка з такою ж назвою.

Краєзнавці нічого кращого не придумали і пояснили походження назви від того, що козаки на прибережних каміннях "воші ганяли", тобто прали білизну.

Дуби - священні дерева

Волхв РПК Світовит Пашник про священні дуби Запорозького краю.

Пісня до Бога

В природі все співає, принаймні те, що подає голос і те, що можемо почути. Людина, як вища істота, наситила пісню змістом і через неї ми передаємо свої емоції журби, радості, кохання, славлення...

Будь-який обряд має проходити супроводження співом, а ще краще у супроводі музичних інструментів, танців. Це звеличує саму дію, у вібраціях відчуваємо розчинення в просторі, тобто в божественній сутності.

Давня волхівська наука у Велесовій книзі нам також нагадує за нашу пісню, надаючи їй духовного змісту із зверненням до Бога. А Бог для нас – то Природа навколо, і її сприймаємо через мітологічні образи:

Битва Святополка Окаянного з Борисом та Глібом

Мова піде про міти навколо Святополка Володимировича або Святополка Ярополчича, прозваного Святополком Окаянним. Літопис нам повідомляє, чому Святополк числився за двома батьками, бо князь Володимир, вбивши свого брата Ярополка "став жити з жоною брата, грекинею, а була вона вагітна. Від неї він і родив Святополка. А від гріховного коріння – лихий плід буває. Тому, що була раніше мати його черницею, а, по друге, [оскільки] Володимир жив з нею, не одружившись, то був він плодом перелюбства. Тим-то й отець його не любив, бо був він від двох батьків: од Ярополка і від Володимира." [5, 46].

Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь

Легендарна розповідь про засновників Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь має мітологічне походження. Багато дослідників про це пише. Проте, знаходяться науковці, які вірять в справжність події і намагаються віднайти їхнє місце в історичному процесі. Звісно, що іноді так буває, коли історична особа могла обрости легендами близькими до якогось божества, отримати навіть його ім'я. Але скудність історичних відомостей про цю подію виключають таке перетворення. Ми ж підкріпимо мітологічну версію прикладами зі світогляду та символізму наших предків.

Звернемося до літопису "Повісті временних літ" (ПВЛ), щоб мати повне уявлення про цю легенду і дійових персонажів: