Народився Борис Іванович 3 липня 1933 року в місті Ромни Сумської області в родині службовця. Дитинство минуло в Недригайлові. Згодом родина проживала у Вінниці, Гайсині - за місцем роботи батька. У Білій Церкві Київської області Б.Яценко закінчив середню школу і рік навчався у Львівському політехнічному інституті (1952 - 1953), але відчувши покликання до гуманітарних наук, залишив навчання і повернувся додому. В Білої Церкві він вступає до педінституту іноземних мов, який незабаром переводять до Горлівки Донецької області. Тут він здобув вищу освіту та одержав диплом з відзнакою за спеціальностями "англійська мова, українська мова та література" (1958).
У січні-лютому 1958 р. Б.Яценко пройшов стажувальну мовну практику в Англії і Шотландії, вивчаючи систему освіти в цих країнах. Після закінчення інституту Б.Яценко виявив бажання поїхати на роботу в Закарпаття. В 1958/59 навчальному році він — учитель середньої школи в с.Велятин Хустського району; тоді ж був призначений редактором колгоспної багатотиражки "Іскра". З 1960 року Б.Яценко - на партійній роботі в Хусті та Ужгороді. У 1965 році Б.Яценко написав листа до ЦК КПРС з пропозицією вивчати в школах історію рідного народу, а не історію московських царів. Відразу ж був звільнений з роботи, а бюро обкому зазначило в спеціальній постанові, що його погляди "межують з ідеологією українського буржуазного націоналізму". У 1965/66 навчальному році Б.Яценко був учителем англійської мови Ужгородської середньої школи № 9, а згодом аж до виходу на пенсію (1994) - завідуючим кабінетом іноземних мов обласного інституту удосконалення вчителів. Він створив досить ефективну систему методичної роботи, яка була узагальнена Міністерством освіти в 1986 році. У різні роки Борис Іванович був нагороджений значками відмінника освіти України і СРСР. З початку 60-х років він займався історією релігії, видав книгу про діяльність сект на Закарпатті (1963). Але згодом він вивчає становище України в системі російського капіталізму XVII - XX століть, цікавиться теорією нації. Ці його роботи були надруковані лише в 1993 - 1994 pp. у газеті "Новини Закарпаття". У 1994 - 1999 pp. Б.Яценко працював керівником історико-філологічних студій Ужгородського відділення Інституту проблем реєстрації інформації ПАН України.
Наприкінці 60-х років Б. Яценко зосереджується на вивченні Києво-Руської (Староукраїнської) літератури. Предметом його досліджень стали "Слово о полку Ігоревім", "Слово Данила Заточеника", "Слово о погибелі Руської землі", "Велесова книга", а також давні письмена у знахідках археологів. Він написав велику роботу "Слово о полку Ігоревім як історичне джерело"(близько 400 сторінок машинопису), дослідження про підготовку першого видання "Слова" в 1792-1800 роках (понад 300 сторінок машинопису).
Борис Іванович - активний учасник багатьох Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференцій і конгресів. Опублікував понад 120 наукових праць в українських та зарубіжних виданнях. Його праці увійшли в п'ятитомну "Енциклопедію "Слова о полку Ігоревім"(С-Петербург, 1995 рік). Безперечним успіхом була публікація "Велесової книги" (1995). Б.Яценко підготував до цього видання упорядкований автентичний текст, ритмічний переклад пам'ятки, статтю-до-слідження, довідкові матеріали тощо. У 2000 році у видавництві імені Олени Телеги вийшла монографія "Слово о полку Ігоревім" та його доба" з перекладом на українську та англійську мови. Понад трьох десятиліть Борис Яценко вивчав "Слово" в контексті Києво-Руської доби, утверджував авторство українського народу щодо цієї пам'ятки.
8 березня 2005 року Борис Іванович відійшов у вічність.
Немає коментарів:
Дописати коментар